Page 15 - Ментаніум Вересень 2023

вересень 2023

УТІМ, БУДЕ ЗАВТРА
УТІМ, БУДЕ ЗАВТРА

Київський ранок розкрив свої холодні обійми, ному університеті й приїхав до Києва в пошуках
немовби запрошуючи Андрія у відчайдушну битву із свого місця в цьому великому світі.
самим собою та з великим містом. Вітерець, Він вирішив прогулятися до метро пішки,
витанцьовуючи свій осінній танець, ніби дражнив оскільки приїхав лише з одним рюкзаком за
Андрія, жбурляючи пожовкле листя прямо йому в плечима. Він крокував проміж величезних
обличчя. будівель, що наввипередки тягнулися до неба,
Він тільки зійшов з потяга і розгублено озирався, наче конкуруючи між собою.
стоячи біля центрального входу залізничного ‒ Отак і люди конкурують між собою ‒ хто вище
вокзалу. Саме на таких молодих, недосвідчених підніметься, ‒ міркував Андрій.
відчайдухів, що великими партіями приїздять Місто цього ранку здавалося йому непривітним
підкорювати столицю, полювали таксисти, ворожки, та байдужим. Андрій рішуче крокував до
продавці патріотичних стрічок та доморощені невідомого, допитливим поглядом запитуючи
рієлтори. Андрію пощастило, що було ще дуже місто про його секрети.
рано, тому його не оминув своєю увагою лише один Київ, місто історії, місто таємниць і скарбів,
заспаний таксист: обіцяло йому багато, але він розумів, що це
‒ Їхати, їхати, куди будемо їхати? ‒ проголошував станеться лише за умови, що він зможе
він, як піп на паперті. ‒ Їхати будемо, юначе? розгадати його холодну мозаїку та знайти місце
‒ Ні, дякую. своїм мріям серед столичних реалій.
Андрій знав про недобросовісність вокзальних І ось він стоїть на порозі школи, в якій заздалегідь
таксистів, тож поспішив зникнути з поля зору домовився про співбесіду.
нав’язливого глашатая. Перевівши дихання, Андрій пройшов через
Андрій тільки-но закінчив навчання в педагогіч- важкі двері школи та крок за кроком рухався
М Е Н Т А Н І У М | 1 5